Зимовий вечір навіває
Дитячі спогади мої.
Де батько тихо спочиває,
За рогом у сирій землі.
Де лине пісня журавлина
Попід лиманом край села,
Де я була мала дитина,
І непомітно так зросла.
Блакитне небо і чарівні зорі
Омріяні і пещені думки,
Забути це ніхто не в змозі-
Куди б шляхи не привели…
Величні верби на Дунаї,
Схилили коси до води-
Коли віночки ми сплітали
Зі школи бігавши туди.
Щаслива юність пролетіла,
На рідній батьківській землі,
І де б сьогодні я не була…
Думками лину я туди.
До любої своєї хати,
Де рідний кожен закуток,
Де щастя було надбагато…
Де я пройшла життя урок.
До друзів і товаришів-
Що рідними зосталися на віки,
До болю близьких пагорбів,ланів,
Що кращі є за добрі ліки.
Я низько кланяюсь батькам,
Для нас ви кращі в цьому світі..
Нехай спокійно спиться вам,
Щасливі стали ваші діти.
В любові вашій ми зростали
І мудрість батьківська на нас,
Вона в житті нас надихає,
Черпаєм й досі, повсяк час.
І марно, що вже стільки років,
Живем в далекій стороні,
Спішим туди ми надихатись
Енергією рідної землі.
Катерина Пушкарьова,
ХЕРСОН Україна
Член евангельской церкви Христиан г.Херсона с 2001 года.
Прочитано 2844 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дякую, Катя, 5 за спогади і за любов до рідного краю.Читаємо Вас і в Австралії. На жаль, дуже мало людей, що пишуть по-українськи в цій газеті.Для мене є диво, що живучи в Херсоні Ви так гарно пишете(мабуть і розмовляєте?)добірною нашою мовою. Ще раз спасибі, та успіхів в служінні Богу та людям! Комментарий автора: Дякую за оцінку Леоніде. На жаль я розмовляю більш російською мовою. Але як українка за походженням (виросла на Дунаї-Їзмаїл),і як патріот своєї держави, повинна знати і любити свою мову. Не можна бути неосвідченим якщо ти духовна людина (на мій погляд). Бажаю вам також успіхів і Божих благословінь!
Свидетельство : Благословения доступны - Наталия Минаева Читай Библию и позволь ей действовать!
Читай её - она имеет силу возродить (1 Петра 1:23)
Читай её - она имеет силу утвердить (Псалом 11:89)
Читай её - она имеет силу очистить (Иоанна 15:3)
Читай её - она имееет силу исцелить (Псалом 106:20)
Читай её - это светильник для ног твоих (Псалом 118:105)
Читай ее - это так полезно (2 Тимофею 3:16-17)
Читай её - это твоё духовное оружие (Ефесянам 6:17)
Читай ее - она сохранит тебя от ошибок и греха (Псалом 118:11)
Читай её - она ведёт к жизни (Притчи 6:23)
Читай её - она веселит сердце (Псалом 18:9)
Читай её - ибо нам сказано делать так (Иисус Навин 1:8)
Проза : Сто первый километр, или Послесловие к изящной словесности - Євген Аксарін ОТ ИЗДАТЕЛЯ
Ранее, на предыдущих авторских страницах, опубликованы были части этой повести, почти все, кроме окончания. Сделано это было намеренно - чтобы не перегружать читателя необычным материалом. Но воспоследовало неожиданное: на теле сего христианского сайта обнаружились гнойники злобы и язвы ревности не по рассуждению. Сегодня представляю читателю повесть целиком, точнее - то, что дошло до меня. Представляю не для праведников: "не здоровые имеют нужду во Враче, а больные" (Мф. 9:12). И Врачу виднее - как лечить больного.
Мне (как издателю) видится, что Целитель использует ум, способности, перипетии судьбы - всю в целом личность автора и самоё повесть как гомеопатические средства лечения от греха. Одно могу засвидетельствовать достоверно: прочитав эту вещь в рукописи, двое заключённых обратились ко Христу. После этого все комментарии к повести здесь, на сайте, будь то хвалебные или ругательные, представляются мне излишними.
